Людмила Гнипа (Білан)
закінчила наше училище у 2001 році за спеціалізацією "Декоративно-прикладне мистецтво"
Можливо це, нікому і не треба,
Але в житті моєму є потреба.
Писати, малювати та творити ,
І просто жити, жити, жити...
Хмари, о хмари,
Я хочу бути з вами,
Літати, кружляти,
Пролитись дощами.
Ось грім прогримів,
Ну як ти зумів!?...
Навчиш і мене, як радість мине.
Лунає музика дощу,
Краплини, мов поснулі ноти.
Тепер я висплюсь досхочу,
Забувши про усі турботи.
Мелодія, що лине за вікном,
Мені так схожа на зітхання.
Один лиш грім зі своїм злом -
Це сну моєму покарання.
Можливо десь, мене чекає хтось,
Усе життя мене у снах стрічає,
Але зустрітись нам іще не довелось,
Бо в нас адреси один одного немає.
Але я вірю, що колись у натовпі людей,
Ми один одному заглянемо у очі,
Відчуємо тепло, бо погляд цей,
Ми відчуваємо удвох щоночі.
Але поки ми ще не стрілись,
Живи у снах моїх, благаю,
Щоб всі тривоги розлетілись,
Ми ще зустрінемось - я знаю !!!