ОЛЬГА ЧЕЧЕРІНА
У такому непростому світі,
У жорстокім і складнім житті -
Чи кохання долає вічність?
Та й чи є воно взагалі?
Чи можна його здобути?
Чи можна його знайти?
Чи можна його забути?
І чи є воно взагалі?
Може, без нього і радість – не радість,
Може, із ним - лише сльози й жалі?..
У такому непростому світі -
Чи існує воно взагалі?
...А листя падає на землю
Від фарб тяжких осінніх днів...
Торкнись долонею до неба
І не жалкуй тепла для всіх.
Зігрій холодні сірі хмари,
Збуди ще не забуті дні.
Збирає вітер лист попарно...
Ти зачекай лиш, не спіши!..
Ще буде дощ, ще буде злива,
І осінь розпорошить час.
Та кожна осінь, знай, важлива,
Цей вітер поєднає нас.