ОЛЬГА ЧЕЧЕРІНА


У такому непростому світі,

У жорстокім і складнім житті  -

Чи кохання долає вічність?

Та й чи є воно взагалі?

 

Чи можна його здобути?

Чи можна його знайти?

Чи можна його забути?

І  чи є воно взагалі?

 

Може, без нього і радість – не радість,

Може, із ним -  лише сльози й жалі?..

У такому непростому світі -

Чи існує воно взагалі?


...А листя падає на землю

Від фарб тяжких осінніх днів...

Торкнись долонею до неба

І не жалкуй тепла для всіх.

 

Зігрій холодні сірі хмари,

Збуди ще не забуті дні.

Збирає вітер лист попарно...

Ти зачекай лиш, не спіши!..

 

Ще буде дощ, ще буде злива,

І осінь розпорошить час.

Та кожна осінь, знай, важлива,

Цей вітер поєднає нас.