Критичний погляд на мильну бульбашку

Всі написані нижче думки є приватною власністю моєї голови і не претендують на роль висновку останньої інстанції, написано під грифом "цілком суб'єктивно", носить суто оціночний характер і виражає мої враження від побаченого і почутого на заході.

 

21:00 

20 квітня 

м. Черкаси

бульвар Шевченка 274/1

театр-студія "PROtest"

в рамках 2-го Черкаського книжкового фестивалю "Маестро"

Поетично-музичний перформанс "Хороші хлопці

фінішують першими"

текст: Любомир Серняк

музичний грув: Назар Гайдучик

Солідна заявка на успіх, чи не так?

Тож сподівань було рівно на ввесь заявлений пафос.

Заходимо в компактний зал (місць 50).    Вмощуємось на зручні м'які місця, і, тамуючи подих, чекаємо початку.

Мені важко вдається відволіктися від саунд-чеку хлопців (задушую в собі професію останніх 10-ти років), пробую на дотик сірі стіни, "розкриваю" рота на стелю (досить вдало зроблено, як на мене) і все-таки прискіпуюсь до апаратури. Звучання бажає бути кращим, але...

Я знаю, що таке працювати на чужому апараті - ставлюсь толерантно).

Симпатичний юнак говорить в мікрофон, що зараз він прочитає кусочок тексту, то треба, щоб ніхто в залі не звертав уваги, бо то для саунд-чеку: помічаю, що всі в залі слухають текст)

почалось!!!

Шум і намагання його перекричати.

Перекричати текстом, який губиться в шумі.

Любомире і Назаре, якщо ви це коли-небуть прочитаєте, без образ: але враження було таке, що задумка перформансу полягала в тому, що на сцені зійшлись незнайомі досі люди і намагаються щось витворити тут і зараз, і це їм не вельми вдається.

Щодо текстів - вони хороші.

Для людей, які не читають і не переймаються літературою, - вони геніальні.

Мене як людину читаючу - не зачіпає нічим. Не знайшла для себе нічого нового - ні глибокого смислу, ні цікавого художнього засобу

Я за автором не почула тексту.

Це як "за деревами не видно лісу" - ми бачили юнака, який хотів видатись нам поетом чи автором глибокого філософського трактату. 

                                                 ... а можливо, я нічого не розумію в перформансі?

Крім того, я не зафіксувала жодного зв'язку між читцем і залом (ну якщо не брати до уваги ту групу підтримки з фанаток, які радісно плескали в долоньки, коли текст і музика співпадали).

Так, це я про виконання: жодного погляду в зал, на стелю - так, в далеку далечінь - так, в ноги собі - так, до слухачів - мимо...

 

Зате до кінця виступу я знала, що вчора хлопці допізна сиділи у "Видавництві Старого Лева" (крутезні, еге ж!),

що мали виступи по великих містах, зокрема у Львові (а це чи не перший показник таланту поета) і в Запоріжжі, що інколи грають класно в баскетбол разом, що працюють в одному офісі  - справді цінна інформація для любителів перформансів.

 

Чесно, вийти хотілось протягом усього заходу, але чи то кляте виховання, чи місця незручні для тихого виходу (довелось би підняти чимало народу, всіх чотирьох слухачів з ряду!)

    Одним словом

                           погана дівчинка Оля фінішувала першішою за хороших хлопців

                                                                                                                                                       (так і не стартонувши).

Та буде несправедливо, якщо скажу, що такі заходи не потрібні чи це витрачання часу.

Моя бабуся в такому разі сказала б: кожен баняк знайде свою покришку!

Що я винесла із заходу?

  1. Вирішила ще раз почитати, що таке перформанс.
  2. З радістю усвідомила, що знаю цілу жменю крутих перформаністів, яким треба повідомити, що насправді вони перформаністи! (хоча я знаю, що правильно говорити перформери).
  3. Вивчила нове слово "грув".
  4. Побачила прикольний дизайн приміщення і подумала, що можна буде щось таке подібне втнути в себе вдома (це без жартів зараз).
  5.  Ну "как би" всьо!

Ходіть на перформанси в арт-локації, беріть участі в хепінінгах,

майте свою думку і не стидайтесь називати речі своїми іменами.

 

О. Павелець

 

Р.S. натиснувши це посилання , Ви можете переглянути частину перформансу зі сторінки Тані Пилипець і підтримати Любомира з Назаром чисельністю лайків, смайликів та інших мімімішних знаків уваги, бо будь-яка творчість варта уваги, навіть та, яка тобі не підходить.

використані фото зі сторінки у фейсбуці Л. Серняка 


 

        Арсенал-2016

 

 "Для тих, хто все-таки наважиться відвідати Книжковий арсенал, добра порада — запасайтесь рюкзаками, у них покладіть поживних канапок, термос з кавою чи чаєм, припасіть грошенят і вільного місця в рюкзаку, бо вийти з Арсеналу без нової книги — це злочин проти себе)))"

 

 

 

                 читати статтю


Видавництво "Люта справа",

дебютна збірка Артема Полежаки

і презентація в переддень Арсеналу...

 

про все це і трішки більше читайте

тут


 ПІД ЧАС 22-ГО ФОРУМУ ВИДАВЦІВ У ЛЬВОВІ ВІДБУВСЯ КРУГЛИЙ СТІЛ ПІД НАЗВОЮ "РОМАН ПОМЕР, АБО КУДИ МИ КОТИМОСЯ?"


Вінниця  фестивалила і ми там були!

 Цього року Вінниця стала першопрохідцем. На теренах міста протягом чотирьох днів відбувся перший Міжнародний фестиваль оповідання «Intermezzo».

Починаючи з вечора четверга і до півночі неділі, на різних локаціях міста, по обидва боки Бугу, розгорталися захопливі дискусії, кінопокази рідкісних мистецьких стрічок, літературно-медійні читання, концерти, екскурсії, зустрічі з авторами та насичене спілкування.

Для «Літературного гуртка» я, як кореспондент, постаралася охопити усе найцікавіше, а також ті зерна, що можуть стати в нагоді молодим авторам.  


Українці "готові платити за культуру"


Світлини прес-служба президента, Оксани Хмельовоської, Книжкового Арсеналу
Світлини прес-служба президента, Оксани Хмельовоської, Книжкового Арсеналу

За інформацією організаторів, цього року "Книжковий арсенал" відвідала рекордна кількість відвідувачів - близько 70 000!

       Навіть на відстані двох тижнів говорити про таку подію, як "Книжковий арсенал", спокійно не виходить, бо враження настільки сильні, що хвилювання відчувається і досі.

       Уявіть собі (а може пригадайте), що Ви маєте певний читацький досвід, а відповідно - і улюблених авторів, улюблені тексти. І одного разу Ви потрапляєте в таке місце, де ці всі автори ходять поруч, розмовляють, фотографуються, дають автографи на свіженьких (тільки з видавництва) книгах, п'ють каву, посміхаються, вловивши Ваш пильний погляд.

       Ну то щось таке відбувалося і з нами.



"ЧОМУ ЛЬОСА ВДАРИВ МАРКЕСА?"


"Ви коли-небудь чули, щоб один нобелівський лауреат з літератури вдарив іншого нобелівського лауреата з літератури? Так от, це історія з біографії Маріо Льоси і Гарсіа Маркеса..."

                             (із лекції "Як писали класики: Маріо Варґас Льоса")


  читати статтю


УКРАЇНІ ПОТРІБНІ ПИСЬМЕННИКИ


21 і 22 березня (цього року) в "Музеї книги і друкарства України" (м. Київ) мені пощастило відвідати авторські курси Оксани Забужко "Як писати прозу". Хочу з вами поділитися враженнями, бо для мене одної їх забагато.


читати статтю