МАРІЯ ЛЕВКОВСЬКА
переможець обласного конкурсу "Поетична весна", 2004
Я тут жила сто п’ять століть. Тому
Я не дивую дивним цим законам.
Я тут жила сто п’ять століть тому,
Найпершим брусом в вежі Вавілону.
Я тут жила давно – ще перший скіф
Не народився. Ще молились грому.
Як довго – сто і п’ять пісних століть –
Я тут жила. І ще жива потому.
Я тут живу сто п’ять століть - сама.
Сама, як небо, як сова, як втома.
Я тут жива сто п’ять століть. Нема
Чого тужить – я тут жива й потому.
Н Е Н О С Т А Л Ь Г І Я
Мудро вписаний сходу ескіз
У незрушність пісочних пейзажів.
Він молочних будинків сервіз
По тарелі пустелі розмаже.
Ранок створює свіжу модель –
сонцевладою ніч відміняє
і міражно вливається в день
давній відгомін львівських кав’ярень.
Мені кочувалось надіями,
Як цигану добрими кіньми.
Суть духу не зміниш подіями,
Коли він, як щастя – незмінний.
Мені почувалось високістю
Над попелом і будяками.
Сенс жити не висловиш повістю,
Як він невимовний роками.
Мені загоралось на обріях –
Пів сходом пів заходом «завтра».
А жити так просто як подих, як
Варто або не варто.
Симфонія життя
Крик дитини- в прозорий ранок,
Голос батька- у тихий вечір,
Шепіт діда – на мокрий ганок,
Тепла шаль на дівочі плечі.
Синя лінія неба із морем,
Жовтий захід гарячого сонця
Суміш правди: щастя із горем-
Хлюпне в очі водою з колодязя.
Для фіалки – ранкові роси,
Всім планетам – свої орбіти.
Пахнуть квітами довгі коси.
Плачуть перлами зорі світу.
Дощова елегія
Коли прагне земля вологи
І не може напитись дощу,
Я тоді відкидаю тривоги
І назустріч вітру лечу.
А краплини води кришталеві
Розмивають дороги, стежки,
Обмивають квіти, дерева
І стікають струмками в балки.
Струни серця торкає вітер
Мокрі від дощової води.
У цей час пахне навіть повітря,
Як солодкі серпневі меди.
Тоді трави цілують ноги,
Тоді щемно в душі до плачу,
Коли прагне земля вологи
І не може напитись дощу.
... в один із осінніх днів, по приїзду Марії з-за кордону, вже за давньою традицією пішли поділитися своїми здобутками на творчій ниві в Лесин Гай... дещо вдалося зафільмувати... (вибачте за якість, бо зйомка велась на простенький фотоапарат).