УКРАЇНІ ПОТРІБНІ ПИСЬМЕННИКИ


21 і 22 березня (цього року) в "Музеї книги і друкарства України" (м. Київ) мені пощастило відвідати авторські курси Оксани Забужко "Як писати прозу". Хочу з вами поділитися враженнями, бо для мене одної їх забагато.


Перше, що сказала Оксана Стефанівна, що навчити писати (а тим більше, правильно) - неможливо, тому для неї самої формулювання "Як писати прозу" дещо невиправдане (організацією заходу займався "Центр літературної освіти"). Можна навчити ВЧИТИСЯ писати, але в кожного цей процес суто індивідуальний і найбільше, що вона може зробити для слухачів курсу, - поділитися своїми "синцями, розбитими колінами, подряпинами" - письменницьким досвідом.

За 8 годин курсу було багато сказано і почуто, я постараюся тезисно викласти основні думки, які прозвучали:

 

  • зараз триває не стільки війна інформаційна чи культурна, а війна літературна, тому Україні дуже потрібні письменники, різного рівня, різної якості
  •  проза - явище соціальне, поезія - найбільш незалежна від соціуму (для того, щоб народилася поезія, потрібен поет і його мова), проза потребує людей і їх історій
  • перша книга завжди про себе
  • письменник завжди повинен бути здоровим (нікого не цікавлять його болячки, тут як приклад наводилась Леся Українка "яку з її хворобами тягають з року в рік у підручниках, замість того, щоб закопуватися в її тексти..."
  • письменник - це людина, якій цікаві інші люди
  • слово здатне змінити світ
  • визначальним для письменника є середовище 
  • вчіться вдумливо читати
  • ніхто вам не може сказати, що буде з літературою через 5 років
  • якщо ви вирішили професійно займатися письменництвом, будьте готові боротися з близькими людьми за свій творчий простір
Антон Санченко серед слухачів курсу
Антон Санченко серед слухачів курсу
  • писати роман - заняття не з дешевих (бо ви елементарно повинні оплатити собі житло і їжу), тому наявність хороших письменників - ознака багатих країн
  • аудіокниги - перевірка літератури на справжність
  • читайте з паперу, бо читаючи з екрану, ви задіюєте зовсім інші частини мозку і маєте зовсім інші враження від книги
  • неможливо писати на комп'ютері, який підключений до інтернету, тому постарайтеся, щоб для літературної діяльності у вас був інший (без інтернету) 
  • знання іноземних мов ОБОВ'ЯЗКОВЕ! - вчіть іноземні мови, щоб читати твори зарубіжних письменників в оригіналі (читаючи переклад, ви читаєте перекладача)
  • тренуйте пам'ять, шукайте свій метод, немає єдиного рецепту - все індивідуально, але ви повинні все пам'ятати, що чули, про що писали, що говорили, а для цього ведіть щоденник - щоденник спостережень, щоб ваші герої не були вигаданими
  • ви відповідальні за кожне написане вами слово
  • письменник бачить життя текстами
  • в час становлення вас як письменника вам важко буде позбутися просвічування чужих текстів через
  • свої ( в основному тих, які на вас вплинули), тому доведеться трудитися, перш ніж знайдете свою мову, свій стиль, але більшого кайфу в житті вам не відчути

Знаю, що це лише крапля із того, про що говорилося. Оксана Стефанівна досить проста в спілкуванні (незважаючи на багате використання літературної і не тільки термінології), цілком зрозуміла. В перерві до неї можна спокійно підходити і спілкуватись. Її жарти - то вищий пілотаж))) під час перерви пропало світло (а по плану був перегляд відеоролика і подальше обговорення) Оксана Стефанівна сказала, що то московський патріархат на нас образився, коли вона розповідала про таксистів, які щедрі на історії і про духовників Лаври (на теритоії якої в знаходиться "Музей книги і друкарства України")... після того, коли письменниця процитувала одного із англійських авторів мовою оригіналу, - світло ввімкнулося...

****************************************************************************************************************

питання із залу:

- Оксано Стефанівно, я вчора прочитав, що коли в Гюго не було натхнення, він обстригав собі півбороди і викидав ножниці у вікно. Якби він за ними вийшов, то в такому вигляді його б забрали в божевільню. Таким чином він сидів вдома і, доки не відросте борода, писав. А що робите Ви, коли немає натхнення??? 

голос з іншого кінця залу:

- що обстригаєте???

 

 

****

Письменниця запитує в присутніх:

- Про що роман Стендаля "Червоне і чорне"???

- про візитку Яроша!

 

***

 

"Я приємно вражена кількістю присутніх, бо уявляла собі все трішки по-іншому. Тепер почуваюся як ота хазяйка, що наварила на вісім душ, а прийшло 50... а нагодувати багато людей п'ятьма хлібами в історії вдавалось лише одному чоловікові...та й той погано закінчив..."

                                                                                   ***

"Я знаю, що в Забужко довгі речення... що доки діло доходить до підмета, про присудок вже забулось...але то не мої проблеми - я все пам'ятаю"


Зараз є чимало курсів, клубів, квартирників і ще різних літературних читань і заходів. Кожен іде по своє.  Хочу в підсумку сказати літгуртківцям: нам неабияк пощастило з керівником, бо багато з того, що сказала Оксана Забужко про літературу, про письменників і критиків і взагалі про процеси, що відбувались і відбуваються, я чула не вперше, бо вперше я це чула на літгуртку, на уроках літератури. Доки у вас є така можливість - вчіться ВЧИТИСЬ, вчіться працювати, розумійте, наскільки ви і ваші починання потрібні, а вони потрібні, навіть не сумнівайтеся. Бо "навколо стільки історій, що мені 9 життів було б мало, аби написати все, що я б хотіла написати" (О.З)... І якщо ви будете розширювати свої горизонти свідомості і бачити людей навколо, у вас просто не буде часу думати про те, де те нахнення ходить, чому не пишеться.... і т.д. 

 

Гарних вам історій.

Вдалих знахідок.

І слів.

 

О. Павелець